Алушта, Крим. Відпочинок в Алушті  
ГОЛОВНА • ВІДКЛИКАННЯ ТУРИСТІВ • ПОШУКRU UA EN BY ES FR DE     
відпочинок в АЛУШТІ
Велика Алушта
Клімат в Алушті
Дорога до Алушти
Арсенал здоров'я
Безпека
Огляд пляжів і парків
Рослини і тварини
Загар і вибір пляжу
Архітектура
Виноградарство
Місця кінозйомок
Пам'ятники культури
Музеї Алушти
Катання по бездоріжжю
Табори бойових мистецтв
Пригодницький туризм
Олімпійські бази
Скелі, печери
Екстремальна культура
Відстані і маршрути
 
санаторії АЛУШТИ
'30 років октября'
санаторій 'Алушта'
'Альбатрос'
санаторій 'Ветеран'
'Рабочий Уголок'
санаторій 'Карасан'
санаторій 'Крим'
'Морськой уголок'
санаторій 'Слава'
санаторій 'Утес'
 
пансіонати АЛУШТИ
'Брігантіна'
пансіонат 'Волга'
'Голубая волна'
пансіонат 'Рада'
пансіонат 'Рибачье'
пансіонат 'Кипаріс'
пансіонат 'Киев'
'Магнолія'
'Морськой Берег'
'Політехник'
пансіонат 'Днепр'
'Юбілейний'
'Горізонт'
'Жемчужіна'
 
готелю АЛУШТИ
готель 'Алушта'
'Санта-Барбара'
готель 'Восход'
готель 'Чайка'
готель 'Віта'
готель 'Парадіз'
 
бази відпочинку АЛУШТИ
база 'Алушта'
база 'Кулон'
база 'Сказка'
база 'Евріка'
база 'Днепр'
база 'Карабах'
база 'Мір'
 
різне
  •  
    карта сайту
    ru 2 by 2 ua 2 es 2 fr 2 de 2 en 2
     

    про_Алушті. Небагато прайс-листа

    Хотілося б поділиться своїми враженнями про нашу поїздку в Алушту. Тому що в різних звітах выложенных в Інтернеті, дуже мало інформації про ціни, то я розв'язала розбавити свій звіт цифрами й цінами (небагато прайс-листа).

    Почну із самого початку як ми сіли в поїзд.

    Ми їхали вдвох, так що розв'язали шикануть і побрали СВ. (два місця в купі, прямо як маленька кімната). Відразу нам дали декларації для заповнення, нічого не пояснили, так що довелося мучити дівчинуаприкордонника в Харкову (це було в 4-4.30 ранку).

    За постільну білизну заплатили 70 руб. (у плацкарті воно коштує 50руб. або 7 гривень). Провідник переводить ціни з рублів у гривні за курсом 7 - 7,5 рублів за гривню ( для довідки курс в Алушті 5.78 за гривню, а в Ялті й Сімферополі – 6,13 за гривню). Щоб хоч якось орієнтуватися в цінах, множили всі ціни на 6 (брали середній курс).

    За все платиться окремо, чай, цукор, кава, кіно (і таке у СВ є) є прейскурант. Вибір фільмів дуже обмежений до 6-8 касет (в основному бойовиків і мультики для дітей і радянський фільм про війну), що є в провідника. Коштує це задоволення 35 рублів за 1 фільм. Загалом, непогано, кондиціонер працює так, що вночі стало холодно під ковдрою, але коли його відключили, відразу стало задушливо й пекуче. Перший раз зупинилися в Бєлгороді - швидко оглянули нас і паспорта поглядом і пішли, другий раз у Харкову, там було сложней. Довго стояли, спочатку пройшли просто заглянули й пішли, вони довго стукали до нас у двері (ми попередньо їх закрили, чи мало що...), потім прийшли перевіряти паспорта. Про гроші не запитували, тільки попросили написати в декларації, куди ми їмо, бажане точна адреса. Ми довго намагалися пояснити, що ми їмо дикунами й точної адреси не довідаємося, поки на місці не влаштуємося. У підсумку від нас відстали, щоправда, довелося написати, що ми направляємося саме в Алушту.

    Як тільки приїхали в Сімферополь, до нас відразу стали приставати відвезти, куди ми тільки побажаємо. Тариф залежить від марки машини ( до Алушти 42 км)

    наші старенькі марки машин - 1.5 гривень за км.

    машини поновее, тобто комфорту побільше - 2 гривні за км.

    і іномарки з підвищеним комфортом - 2.5 гривні за км.

    Ми поїхали на тролейбусі до Алушти за 12.6 гривень за двоє, щоправда, беруть ще за багаж, але небагато... Їхали 2год 30хв, по жарі (краще б машину побрали). Вийшли на Автовокзалі, здали речі в камеру схову й пішли шукати житло. Витратили 3 години (на вулиці 35 градусів у тіні). Спочатку нам запропонували житло за 30$ (якщо його можна так назвати). Малюсенький коридорчик, де коштує стіл і плита, далі санвузол (непоганий треба сказати, але теж дуже маленький), потім кімната 2м на 2м з одним вузьким диваном, без вікон з одним напольным вентилятором. Від моря 5 хвилин пішки з гори, так що вертатися треба буде в гору, але ми якось не вирішилися (посилаючись на сумний торішній досвід). У підсумку нічого підходящого не знайшовши, ми повернулися на Автовокзал, там дуже багато тих, хто пропонує житло або як ще там говорять «біржа житла». Така ж «Біржа» є ще на тролейбусній станції (це хвилин 15 ходьби від Автовокзалу по вулиці Горького вниз до моря). Запропонували нам спочатку квартиру за Автовокзалом у висотному будинку за 15$, це приблизно 30 хв від моря, але ми погодилися на однокімнатну квартиру під ключ за 25$, 15 хв від моря в спальному районі. Гарна квартирка з великою лоджією, телевізор, роздільний санвузол, кухня, холодильник, під ключ. Хотілося б сказати, що все узбережжя забудоване пансіонатами, приватний сектор перебуває вище й далі від моря.

    Першим нашим шоком було те, що практично всі пляжі в Алушті платні й належать якому або пансіонату, підходу до моря практично немає. Єдине місце, де можна було безкоштовно викупатися – це пірс, але там спускатися у воду трохи важко, у воду можна потрапити по канатові й з води вибираються так само. Можна звичайно було доїхати до Робочого куточка, говорили, що там теж є безкоштовні пляжі, але щодня туди не наїздишся. Є міський пляж, прохід на нього коштує 3 гривні. Народу там немеренно (це ще м'яко сказане). Ще пляж біля стоянки теплоходів і катерів, коштує вхід на пляж 2 гривні. Їсти пропозиція викупатися біля гори « АюдДаг», там кам'янистий пляж, скоріше навіть не пляж, а кам'янистий берег. Коштує це 60 гривень із людину, і добиратися уводити, увести до ладу нього на катері 1год 30хв, купання десь 2 години, а потім назад в Алушту.

    Сама Алушта брудна, у море постійно плавають пляшки, різні пакети, недогризки від недоїденої їжі, недокурки сигарет. На пірсі пахне як у туалеті (брр). У деяких парках смітника сміття. Якщо на набережній ще якось забирають, то там де не видне через лотки із сувенірами, просто купи сміття з мухами й відповідними заходами. Прагну сказати, що навколо будинку, у якім ми жили (це пятиэтажка) дуже чисто, мешканці самі вбираються. Але там де ніхто не живе, сміття вистачає.

    Є Інтернет кафе, година Інтернету коштує – 12 гривень, є ще по 10 гривень за годину, перебуває він біля церкви (її помітно з багатьох місць міста).

    Екскурсії були й дуже різноманітні, але в теж час усі однакові.

    Ми їздили тільки на три екскурсії (все-таки дороговато).

    Перша – це «Аюдаг» або інша назва « ВедмідьеГора». Коштує 60 гривень із людину. Відразу прагну сказати, що це навіть не екскурсія, а просте купання на дикому пляжі. Пляж розташований на території заповідника, але й там теж брудно (але тільки на березі, між каменів) Я вже писала вище, який там пляж. Катер, на якім нас везли, зовсім не призначений для перевозу людей, півтора години їзди до місця купання, висидіти дуже важко. Нас під час купання застиг дощ, і верталися ми під дощем. Тент, натягнутий з верху рятував тільки стіл, за яким ми сиділи. Так що назад, ми йшли на катері всі мокрі й замерзлі (на спину сильно капало з неба й тенту). Нежить і застуду я заробила чесно.

    Друга екскурсія – це Ботанічний сад, Ласточкино гніздо й Вечірня Ялта. Коштує вона 50 гривень із людину плюс, якщо захочете в «Кактусарий» ще 2 гривні. Ми прагли просто оглядову екскурсію по Ялті (місто подивитися), але такі вони не роблять. Нас повезли на автобусі. Було цікаве, приємно постояти в тіні дерев у жару. Екскурсовод розповідала про дерева й чагарники, що ростуть у саду, дуже познавательно треба сказати. В автобусі розповідала різні легенди. Нам сказали, що до Ласточкиного гнізда йти не довго з гори, але виявилося, що йти досить далеко, а потім відповідно вертатися цим же шляхом. Але однаково красиво. Народу багато, усе прагнуть сфотографуватися. Що ж довелося потерпіти, зате кадри гарні вийшли. Ялта була останньою зупинкою. У нас було півтора години вільного часу. Ми поїли в Макдоналдсе, і пішли гуляти. Як нам розповіли, у Ялті немає пляжів, люди їздять купатися в різні інші місця. Ми чесно сказати – промаяли все це час. Фотографуватися стало темнувато.

    Третя екскурсія – це кінна прогулянка на три години. От після неї мені більше нічого не хотілося. Нам 30 хвилин розповідали, як треба правильно сидіти, їхати, управляти (усе це не треба було, коні йшли самі по собі, і ніякого керування не було потрібно, так вони й не слухалися). Коні просто повільно йшли. Так ми йшли півтора години по жарі. Дійшли до озера, попили чай, який приготувала дівчинарпровідник і пішли так само назад. Наступного дня сильно боліла попа. Ходити було хворе. І за це ми заплатили 170 гривень за двоє (краще б ми будинку залишилися).

    По Алушті теж можна погуляти, якщо вам цікаве саме місто, визначне пам'ятки є, але їх дуже довго шукати. Ми із труднощами знайшли вежу міцності «Алустон», вона була практично вся забудована приватними будівлями, так що підійти до неї можна тільки з однієї сторони. Перебуває вона на вул.15 квітня. Ще є танк, його ми побачили взагалі випадково, гуляли по окраїні Алушти (каюся, не знаю на якій вулиці він перебуває). Краще ходити по маленьких вулицях, там народу менше. На таких вулицях, до речі, можна подешевшали купити фрукти.

    Пообідати в Алушті в середньому можна на 40 гривень (це приблизно 250р) на двоє з першим, другим і компотом, ціни у всіх кафі різні, так що можна й більше витратиться. З перекусами можна зовсім не обідати, скрізь щось готовлять. На ринку персики коштують 10-12 гривень за 1 кг (дорожче чому в Москві). Тортики там дуже смачні, але купувати краще не на набережній, а на ринку поруч із кінотеатром «Шторм» там дешевше (на набережній 7 гр. за шматок, а на тому ринку 4,50-5 гр.). Є їдальні й кафешки (кафе там у більшості). Правда, обслуговування там дуже дивне ( перші страви дуже довго чекати треба, і приносять їхніми холодними…).

    Погода підкачала, приїжджали було дуже пекуче, але наступного дня був ураган з дощем і градом. Після нього температура впала до 25 градусів у тіні, і те сонце було тільки в першій половині дня. Температура води була 22-24 градуса. У підсумку, коли виходиш, начебто сонечко, а поки доходиш до пляжу, погода міняється.

    Їхали теж дуже муторно. Таксист нам сказав, щоб ми були готові до 10 годинника й чекали його на вулиці, ми так і зробили. Ми вийшли раніше на 20 хвилин, прождавши його 45 хв і не дочекавшись, піймали інше таксі (час нас дуже сильно підтискав). За 100 гривень доїхали за 1годину 10хв до Сімферополя (з першим ми домовилися за 80 гривень). Пообідали в Макдоналдсе. ( для порівняння, якщо цікаво Бигмак там коштує 8 гривень). Назад їхали в плацкарті. У вагоні задушливо, вікна не відкриваються. Провідниці були практикантки (молоденькі дівчиська), світло вони згасили тільки після того як ми пройшли обидві границі (запитали в пасажирів), це було приблизно о першій годині попівночі. За розкладом ми повинні були приїхати в 11год 17 хв, але в нашого поїзда зламався локомотив, і ми простояли в Серпухові півтора години. У підсумку поїзд прибув тільки в 12год 50мін


    Автор: Тетяна ДО, Москва
    Розміщене: 9 04 2009
    Переглянутий: 8 раз(а)
    Оцінка розповіді:Very Good  

    [ відкликання туристів - головна сторінка ]

    © i-alushta.com 2005-2009. При передруці матеріалів розміщених на сайті, гіперпосилання на i-alushta.com обов'язкова