Алушта, Крим. Відпочинок в Алушті  
ГОЛОВНА • ВІДКЛИКАННЯ ТУРИСТІВ • ПОШУКRU UA EN BY ES FR DE     
відпочинок в АЛУШТІ
Велика Алушта
Клімат в Алушті
Дорога до Алушти
Арсенал здоров'я
Безпека
Огляд пляжів і парків
Рослини і тварини
Загар і вибір пляжу
Архітектура
Виноградарство
Місця кінозйомок
Пам'ятники культури
Музеї Алушти
Катання по бездоріжжю
Табори бойових мистецтв
Пригодницький туризм
Олімпійські бази
Скелі, печери
Екстремальна культура
Відстані і маршрути
 
санаторії АЛУШТИ
'30 років октября'
санаторій 'Алушта'
'Альбатрос'
санаторій 'Ветеран'
'Рабочий Уголок'
санаторій 'Карасан'
санаторій 'Крим'
'Морськой уголок'
санаторій 'Слава'
санаторій 'Утес'
 
пансіонати АЛУШТИ
'Брігантіна'
пансіонат 'Волга'
'Голубая волна'
пансіонат 'Рада'
пансіонат 'Рибачье'
пансіонат 'Кипаріс'
пансіонат 'Киев'
'Магнолія'
'Морськой Берег'
'Політехник'
пансіонат 'Днепр'
'Юбілейний'
'Горізонт'
'Жемчужіна'
 
готелю АЛУШТИ
готель 'Алушта'
'Санта-Барбара'
готель 'Восход'
готель 'Чайка'
готель 'Віта'
готель 'Парадіз'
 
бази відпочинку АЛУШТИ
база 'Алушта'
база 'Кулон'
база 'Сказка'
база 'Евріка'
база 'Днепр'
база 'Карабах'
база 'Мір'
 
різне
  •  
    карта сайту
    ru 2 by 2 ua 2 es 2 fr 2 de 2 en 2
     

    про_Алушті. Відносно тихе й спокійне місто

    Алушта - відносно тихе й спокійне місто. З іншого боку, у курортний сезон, що й тут відпочивають море. У забитих кафешках на набережній не хотілося, тому досить багато гуляли й дихали морським повітрям.

    До кінця дня уклали речі в рюкзаки, перевірили наявність усього необхідного, купили продуктів, і відправилися вгоры.

    Про Крим пишуть багато. Але кожна розповідь про нього унікальний і не схожий на інші. Тому розв'язав і я описати наш відпочинок у Криму й похід у гори цим летом.

    Я багато їздив, багато бачив. Побачив половину Європи й багато де бував в Азії. Але частіше це були так звані "культурні поїздки", коли необхідно було додержуватися строгому графіка пересувань, і не відставати від групи

    А хотілося просто розслабитися й робити все собі на втіху. І не вдома на дивані, а так, щоб з користю для душі й тіла.

    Згадав свої юнацькі походи в Крим і зрозумів - це кращий варіант у цьому випадку. Адже в Криму є все - і сонячні пляжі, і синє море, і гори, і густа рослинність і… у загальному всі, чого в той момент бажала моя душачи

    Отже, нас, однодумців, зібралося шість людей. Усі різні за професією й близькі за духом. Були й новачки в походах - дівчини, тому розв'язали нічого складного не вживати, просто відпочити на славу, і вдосталь поспілкуватися із природою. Отже, сіли в поїзд, приїхали в Сімферополь, звідти - маршруткою на Алушту. Тут розв'язали на три дні зупинитися й попляжиться. Зняли приватну квартиру - і бігцем на пляж. Думаю, не варто описувати особливості пляжного відпочинку, але від моря одержали море ж задоволення.

    А ввечері гуляли по місту. Алушта - порівняно тихе й спокійне місто. Хоча в курортний сезон і тут відпочиваючих дуже багато. Так що сидіти в забитих кафешках на набережній не хотілося. Частіше просто гуляли й дихали морським повітрям. До кінця третього дня уклали речі в рюкзаки, ще раз перевірили наявність усього необхідного, докупили продуктів, щоб ранком без затримки відправитися вгоры.

    Поспілкувавшись ще будинку з колишніми кримськими мандрівниками, розв'язали йти на гору Кушкая. Як нам пояснили, підйом буде нескладним і його можна зробити за один день. Але ми розв'язали не поспішати, і розтягти задоволення на три дні. Отже, від Алушти рухаємося по ялтинскому шосе, далі звертаємо на Бабуган. Так, забув сказати, що Кушкая - одна з вершин Бабугана.

    Але спочатку ми розв'язали подивитися на водоспад Головкинского. Спочатку по дорозі йшли повз дачі, потім перейшли вбрід річку й далі - до стежки, що веде до водоспаду. Нам сказали, що туди йти недовго. Але ми нікуди не поспішали, іноді зупинялися помилуватися навколишньою природою й до водоспаду добралися години через три

    Сам водоспад виявився невеликим, але каскад над ним дуже гарний, і взагалі місце було заспокійливим, іти звідти не хотілося. Ми розв'язали там відпочити й перекусити. Потім рушили в дорогу назад, до дороги на Бабуган. Рухаючись по дорозі, постійно хотілося зупинятися й оглядатися - так чудово було навколо, і такі мальовничі види відкривалися нам

    Минувши, як нас навчили, першу лісову казарму, добралися до другої. Тут було джерело з питною водою. А оскільки ми досить утомилися, а далі шлях ставав крутіше, розв'язали на сьогодні наш шлях закінчити й залишитися там на ночівлю. Облаштовувалися досить довго. Не усе раніше ходили в походи, а ті, хто ходив, уже досить подрастеряли вправність. Але, у результаті загальних зусиль, усе було підготовлено до ночівлі й вечері.

    Не буду розповідати про посиденьки в багаття, це, мабуть, відомо кожному туристові. А от уночі комарі сон зіпсували неабияк. От і перший недогляд виявився - ніяких захисних засобів від комарів ми не побрали. Так що выспались ми не дуже добре. Ранком усе умилися від джерела, і невдоволення від безсонної ночі як рукою зняло. Одним словом, снідали ми вже в гарному настрої.

    Туристами ми були недисциплінованими, оскільки нікуди не поспішали, тому збиралися довго. І, нарешті, рушили в дорогу. Користуючись покажчиками й прикметами, скоро згорнули з дороги, по шляху минули кілька сідловин, помилувалися Циганською дорогою, яка насправді є досить крутим спуском. Далі пішли над обривом, і дійшли до висіченого в скелі проходу, який називають Чортовими сходами

    Минувши Чортові сходи, ми вже були на Бабугане. І перед нами стояла остання мета - піднятися на Кушкая.

    Її вершина перебуває на висоті 1340 метрів над рівнем моря. І ми боргом любувалися видом, що відкриваються звідти. Особливо красиво виглядав вид на мис Чамны-Бурун. Удосталь помилувавшись, і виразивши один одному свій захват, розв'язали добре відпочити. Знайшли підходяще місце, розташувалися. І зрозуміли, що нагуляли собі "звірячий апетит". Що гарного в їжі під час походу - це те, що рюкзаки стають усе легше. А, оскільки дорога назад стояв униз, те й взагалі все було набагато простіше. Хоча спуск у горах чи навряд нагадує міську прогулянку

    Прибувши на місце своєї нічної стоянки, розв'язали знову тут зупинитися. Колом краса, знову ж джерело поруч. А, оскільки туристи ми недосвідчені, розв'язали не шукати додаткових пригод (дівчини особливо на цьому наполягали).

    Половину третього дня ми провели на природі, а потім рушили в дорогу назад. І цікаво, що самим складним було відмовитися від зв'язку. Ми домовилися, що все на цей час відключать мобільні телефони. А так увесь час хотівся подзвонити рідним, довідатися як справи на роботі, та й похвастатися перед колегами, зайнятими трудовий діяльністю, небагато хотілося. Але, раз дали слово, то стримали його. І тільки на шосе включили телефони. Загалом, без пригод ми добралися до Сімферополя. А далі - поїзд і дорога додому. Засмагл, що відпочили, що й поздоровіли, увесь дорога назад ми проспали на свої полках


    Автор: Єгор Фомін
    Розміщене: 8 04 2009
    Переглянутий: 11 раз(а)
    Оцінка розповіді:Best  

    [ відкликання туристів - головна сторінка ]

    © i-alushta.com 2005-2009. При передруці матеріалів розміщених на сайті, гіперпосилання на i-alushta.com обов'язкова